Категорія: Новини

Вишиванка – це символ української краси, що йде від серця і є невід’ємною частиною багатогранної української культури!
Нехай святкування Дня вишиванки зблизить українців з усіх куточків світу, а давні символи вишиванки наділять нас енергією для перемоги над ворогами!

Війна призвела до закриття освітніх закладів, що у свою чергу ускладнило здобувачам освіти доступ до їхнього основного права — права на освіту. Тому ЮНІСЕФ підтримує навчальний процес в Україні.
Нові пристрої в тимчасове користування отримали здобувачі освіти нашого закладу з числа вразливих категорій.

Обладнання було отримане за підтримки Запорізької обласної військової адміністрації та Департаменту освіти і науки облдержадміністрації.

День сім’ї в Україні цього року відзначають разом із Міжнародним днем сім’ї.

“З родини йде життя людини”– говорить українська народна мудрість. Родина завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. Саме в родині вона черпає сили та натхнення. Справжня сім’я робить людину більш згуртованою, душевною, стійкою до різних негараздів.

Зародження міцної та дружної сім’ї починається саме з сімейних традицій та цінностей, які передаються українцями із покоління в покоління.

Ще в колисці немовля Слово «мама» вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, Матінка, Матуся, Мама, Мамонька, Мамуся!

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.
Безумовно, День матері – це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їхнім святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

Бажаємо мирного неба, доброго здоров’я, радості й гордості за своїх дітей!

День Європи – це свято, яке відзначається 9 травня з метою вшанування ідеї миру та єдності в Європейському Союзі. Цей день символізує закінчення Другої світової війни та створення умов для співпраці та взаєморозуміння між країнами Європи.
Дата 9 травня має історичне підґрунтя.
День Європи вперше було визнано святом Радою Європи у 1964 році. Вже у 1985 році Європейські спільноти визнали День Європи святом у ЄС. На засіданні в Мілані у червні 1985 року Європейська Рада затвердила День Європи як святковий разом з прапором Європи. Європейський Парламент визнав День Європи у 2008 році.
В цей день ми згадуємо про історію європейської інтеграції та, як народи, що свого часу ворогували, зуміли об’єднатися заради спільного майбутнього. Наша держава подала заявку на вступ до Європейського Союзу в лютому 2022 року.
Тож на шляху до повноцінного членства в ЄС Україна не просто синхронізує свій календар із європейським. Перенісши День Європи на 9 травня, ми відновлюємо історичну коректність.

Великдень — одне з головних християнських свят, яке дуже люблять дорослі й діти. Воно символізує перемогу добра та життя, тому цей день завжди оповитий особливо світлою та радісною атмосферою. На Великдень в Україні готують ритуальну випічку – паски та красять яйця. У багатьох родинах нашої країни великодні традиції та обряди дотримуються практично в незмінному вигляді, такими, якими вони дійшли до нас з найдавніших часів.  

Майстри виробничого навчання  ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту» Бражник Марина, Васюніна Людмила, Кулік Лариса та Штефко Любов також долучилися до участі у конкурсі, який організувала  Громадська організація «Асоціація рестораторів та готельєрів м. Дніпро» та Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області. Вони поділилися своїми родинними рецептами для електронної книги рецептів “Гастрономічний код нації. Великодні традиції України”.

Практична робота включала в себе: рецепт (паска, фірмова сімейна пасхальна страва); технологію приготування; фото заготовки; фото готового випеченого виробу, готової сімейної пасхальної страви; фото фарбованого яйця з описом способу фарбування; особисте фото з готовими стравами; загальне фото – презентацію страв.

• 

• 

• 

• 

• 

Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Цього року Україна втретє відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ. 

 Великдень. –  цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя. Найголовнішими атрибутами у святковому кошику є паска і писанки.

Писанка – це традиційний оберіг, писаний на сирому яйці, вкритий восковими візерунками,

які виконують писачком та зафарбовують природними фарбниками. Такі фарбники відварювались з рослин, наприклад з ягід, кори дерев чи навіть із сухих комашок. Писанками також не бавилися  на Гаївках, оскільки вони були позначені магічними знаками, пов`язаними з давніми віруваннями.

Існують таки різновиди писанок.

Крашанки  — це зварені, зафарбовані в один колір яйця, якими грають у великодні забави.

Мальованка – яйце розписане придуманим візерунком. Вони не несуть символічного значення, розписуються фарбою, а не воском. На мальованці часто малюють сюжетні картинки, рослинні візерунки та пейзажі. Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами.

Крапанки – це найпростіші писанки.

Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.

Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.

Дряпанки та шкрябанки  – такі великодні яйця виготовляють шляхом видряпування (зчісувапння фарби) візерунку на пофарбованій поверхні яйця голкою або металевим стержнем. Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та  вправності.На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух – і робота втрачає свою досконалість.

Наклеянки. Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування.

На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики.

Це можуть бути пофарбовані крупи або, навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.

Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.

Сире яйце видувають, просушують і натирають восковою свічкою. Потім запалюють свічку, підчеплюють голкою бісеринку та, потримавши секунду-дві над полум’ям, швидко прикладають до яйця. Нагріта бісеринка надійно приклеюється до воску.

Такі бісерки називають іще восківки. Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм. В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця. Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають монастирськими писанками.

Вишиванки  

Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.

Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за допомогою звичайної голки.

Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.

19-21 квітня 2024 року в м. Запоріжжя відбулася ІІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді «Військово-історичні події на теренах України: минуле і сучасність», організована КЗ “Центр туризму” ЗОР.
У цій конференції від нашого закладу з доповіддю “Холодна зброя часів запорозького козацтва” виступив учень 1 курсу (гр. 1-2 “Моторист (машиніст) матрос”) ХІМІЧ МАКСИМ (керівник викл. української мови та літератури КОКІНА І.А.)
Це перший досвід участі в такого роду конференції й, до речі, успішний. За результатами конференції буде видана збірка тез доповідей і всі зможуть ознайомитися з матеріалами його дослідження.
Тож вітаємо Максима й бажаємо йому цікавих тем для дослідження й творчого натхнення!

• 

• 

• 

• 

26 квітня 2024 року виповнюються 38-мі роковини Чорнобильської катастрофи. Чорнобиль – це ТРАГЕДІЯ, ПОДВИГ, ПАМ’ЯТЬ. Здобувачка освіти групи 17-18 Холодова Олександра намалювала картину “У Чорнобиля немає часу”, щоб нагадати про ядерну загрозу людській цивілізації.