Категорія: Новини

Вчора о 09:00 розпочався один із найочікуваніших і найяскравіших конкурсів осені – свято українського слова, думки й таланту. Цей конкурс – не просто змагання, а можливість відчути живу силу Шевченкового слова, торкнутися джерел нашої національної культури, висловити власні думки про Україну, мову, волю й людську гідність.

Запрошуємо всіх охочих долучитися до цього творчого марафону!
Не втратьте шанс стати частиною великої спільноти талановитих українців, які несуть у серці слово Шевченка!
Завдання приймаються до 12:00 години 29 жовтня – тож поспішайте! Ваша історія, ваш голос, ваше натхнення можуть стати відкриттям цього року.

Пишіть, творіть, надихайте – і нехай слово веде вас до перемоги!

28 жовтня 2025 року учні першого курсу (гр. 7-8 “Моторист (машиніст), матрос”; гр. 9-10 “Кухар, кухар судновий, офіціант судновий”) взяли участь у змаганнях-декодування “Українські прислів’я”. Насправді, українські приказки та прислів’я – це невичерпне джерело духовної краси й народної мудрості, справжня енциклопедія повсякденного життя нашого народу. До того ж, гумор і доступність нашого народу вражає й надихає!
Учні змогли не лише позмагатися, а й розширити свої знання й відкрити для себе невичерпне джерело народної мудрості.
Результати будуть опрацьовані й прізвище переможця ми дізнаємося зовсім скоро.

27 жовтня відзначається День української писемності та мови.
Свято було встановлено Указом Президента України в 1997 р. на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства і відзначається щорічно в день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носії, зазнавала суттєвих утисків і заборон. Досить згадати Валуєвський циркуляр – один з найбільших юридичних злочинів, вчинених російською імперією щодо нашої нації. Українській мові ( а заразом українській освіті, культурі, науці) відмовили в праві на існування. Цю заборону було скасовано лише у 1905 р. Дію Валуєвського циркуляра в 1876 р. було розширено Емським указом Олександра ІІ, спрямованим на остаточне знищення української мови і культури. Головна сутність указу полягала в знищенні ідентичності української нації, головним чинником окремішності якої була саме мова. У радянські часи проводилася політика “сліянія наций і народностей”, українську мову наближали до російської.
Попри все, мова наша жива і житиме.

27 жовтня, у День української писемності та мови, з 11.00 до 12.00 години відбудеться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.
Цей захід дає можливість усім охочим долучитися до написання Радіодиктанту й відчути себе єдиною потужною спільнотою через приналежність до нашого головного духовного скарбу, що обʼєднує, – рідної мови.
Трансляція здійснюватиметься на таких платформах АТ «Національна суспільна телекомпанія України»: радіоканалах «Українське радіо», «Радіо «Культура», телеканалі «Суспільне Культура», у мережах «Ютуб», «Фейсбук».

У рамках відзначення Європейського дня боротьби з торгівлею людьми (18 жовтня), Департамент спорту, сім’ї та молоді Запорізької міської ради та ГО «Егіда-Запоріжжя» організували міський захід. Для підвищення обізнаності молоді щодо проблем експлуатації людей відбулася тематична інтерактивна гра «Що? Де? Коли?». Серед учасників команд, які взяли участь у грі, були й наші здобувачі освіти.

• 

• 

• 

Сьогодні ми вшановуємо тих, хто щодня стоїть на захисті нашої свободи, незалежності та миру. Це свято мужності, сили духу та незламної віри в Україну.

Наші захисники й захисниці – справжні герої сучасності, символи стійкості й відданості рідній землі. Їхній подвиг надихає, гуртує та дає впевненість у перемозі.

Нехай єдність українського народу, любов до Батьківщини та гордість за своїх героїв завжди залишаються нашою силою.

Ми віримо: Україна вистоїть і переможе, адже вона – країна нескорених!

Слава Україні! Героям слава!

Щороку 30 вересня в Україні відзначається Всеукраїнський день бібліотек – свято знань, духовності та культурної спадщини. Це нагода підкреслити особливу роль бібліотек як центрів просвіти, творчості та діалогу, що поєднують традиції з інноваціями.
Україна має потужний бібліотечний фонд: понад 30 тисяч бібліотек працюють на благо суспільства. Серед них – Національна бібліотека імені В. І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, Національна парламентська бібліотека України, Одеська національна наукова бібліотека, Харківська бібліотека ім. В. Г. Короленка та інші відомі наукові й дитячі книгозбірні. Вони зберігають безцінні надбання людської думки та відкривають нові можливості для освіти й досліджень.
Вартий уваги й успішний досвід запорізьких бібліотек, де була створена сучасна універсальна система, що об’єднала публічні, сімейні, дитячі та інклюзивну бібліотеки. Завдяки реформі рівень послуг зріс у десятки разів, а бібліотечні простори стали зручними, креативними й відкритими для громади. Сьогодні в місті функціонують 11 інноваційних бібліотек, приклад яких наслідують інші регіони країни.
Наш навчальний заклад також пишається власною бібліотекою, якій цьогоріч виповнилося 53 роки. Вона залишається важливим осередком знань і натхнення для учнів та викладачів.
Всеукраїнський день бібліотек – це свято всіх, хто любить книгу, шанує історію й прагне до нових відкриттів. Бібліотека була й залишається ключем до розвитку особистості та суспільства.

Щиро вітаємо бібліотекарів зі святом і бажаємо нових успіхів!

Щороку 29 вересня українці вшановують жертв однієї з найбільших трагедій Другої світової війни – масових розстрілів у Бабиному Яру.
У вересні 1941 року нацистські окупанти в Києві розпочали знищення мирного населення. Лише за два дні, 29-30 вересня, у ярі на околиці столиці було вбито понад 33 тисячі євреїв. Серед загиблих були жінки, діти та люди похилого віку. У наступні місяці на цьому ж місці страчували ромів, військовополонених, учасників українського визвольного руху, а також пацієнтів психіатричної лікарні.
За різними підрахунками, у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей. Це місце стало символом Голокосту в Україні та нагадуванням про жорстокість і масштаби злочинів нацизму.
Трагедія Бабиного Яру є болючою сторінкою нашої історії та пересторогою для сучасності. Вона свідчить про те, до яких наслідків може призвести ненависть, дискримінація та байдужість.
Сьогодні ми віддаємо шану пам’яті усіх загиблих і висловлюємо глибоку скорботу за невинними жертвами. Наш громадянський обов’язок – зберігати правду про ці події, виховувати повагу до людського життя, утверджувати цінності гуманізму, толерантності та взаєморозуміння.

Вічна пам’ять жертвам Бабиного Яру!