28 років тому Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю громадян нашої держави і спираючись на багатовікову історію українського державотворення та світовий досвід, прийняла Конституцію України.
Найдемократичніша, як її назвали у світі, українська Конституція проголосила, що держава обрала власний шлях для розвитку, і визначила: головною у цій державі є людина. Її прагнення, її інтереси, її цінності, її шлях до свободи.
Чи не найважливіша роль української Конституції – об`єднавча. Документ, який з`явився на світ у результаті тривалого суспільного діалогу, показав: наші громадяни вміють бути разом, знаходити непрості компроміси, об`єднуватися – заради досягнення спільної мети і спільного державотворчого інтересу.
Новий Основний Закон нашої держави став міцною, реальною основою розбудови нашої незалежності, становлення демократії, правопорядку і законності. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, і це стало найважливішим кроком у забезпеченні прав та свобод людини та громадянина.
Сьогодні, у непростий час, ми спільно здійснюємо важливі реформи, від яких залежатимуть життя і добробут кожного українця, розвиток та оновлення держави на основі державотворчих принципів, записаних у наш Основний Закон.
Попередники сучасної Конституції:
1. Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік.
2. Конституція УНР –29 квітня 1918 року.
3. Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року.
4. Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року.
Україна була останньою з колишніх радянських республік, яка прийняла нову Конституцію. У червні 1996 року депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію України. Це сталося на п’ятий рік після проголошення незалежності. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня — загалом безперервно 23 години. Під час голосування «ЗА» висловилися 315 парламентарів. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
