Іван Котляревський − засновник нової української літератури

9 вересня 1769 року народився український письменник, основоположник сучасної української літератури та громадський діяч Іван Котляревський. Його поема “Енеїда” 1798-го стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Саме це і започаткувало новий етап формування української літературної мови.

Топ-10 фактів про життя та творчість Котляревського:

1. Із 1796 до 1808 року Котляревський перебував на військовій службі. Брав участь у задунайському поході російської армії під час російсько-турецької війни. Отримав чин капітана та орден святої Анни за виявлену хоробрість у боях та виконання дипломатичних доручень.

2. Уперше “Енеїда” була видана без відома автора 1798-го видавцем Максимом Парпурою. Іван Котляревський розлютився через це, тому присвятив видавцеві декілька рядків у наступній частині “Енеїди”:

“Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику,
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику:
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку.
Чужеє оддавав в печать;
Без сорома, без Бога бувши
І восьму заповідь забувши.
Чужим пустився промишлять”

Повністю поема вийшла 1842-го тільки після смерті письменника.

3. Імператор Олександр I зберігав “Енеїду” із автографом Котляревського. А примірник твору також був в особистій бібліотеці Наполеона I Бонапарта.

4. 1810-го Іван Котляревський після військової служби повернувся у Полтаву. Тут зайняв посаду наглядача Будинку для виховання бідних дворян. Одним із вихованців Івана Петровича у закладі став Михайло Остроградський, у майбутньому − провідний математик, механік і фізик, а також український живописець Аполлон Мокрицький, учень Карла Брюллова і товариш Тараса Шевченка.

5. За наказом князя Якова Лобанова-Ростовського 1812-го року офіцер Котляревський сформував 5-й Український кінний козачий полк. Із завданням він впорався за три тижні. Однією з його умов було збереження підрозділу як постійного козацького війська. Але обіцянки царський уряд не виконав.

6. 1816-го Котляревського призначили директором Полтавського театру. Він близько товаришує з актором-кріпаком Михайлом Щепкіним, який виступав у складі трупи Штейна, що гастролювала у Полтаві. Згодом допомагає викупити актора з кріпацтва.

7. 1819-го Іван Котляревський написав для полтавського театру п’єсу “Наталка Полтавка” і водевіль “Москаль-чарівник”, які стали основою започаткування нової української драматургії. А Микола Лисенко створив оперу “Наталка-Полтавка”.

8. 1818-го полтавець став членом масонської ложі “Любов до істини” разом з Сергієм Волконським та Семеном Кочубеєм, де обговорювалися політичні питання.

9. У Котляревського була таємна покровителька. Науковці припускають, що це була Варвара Рєпніна − дружина генерал-губернатора Миколи Рєпніна. Вона замовила Котляревському перекласти з французької роботу Дюкена для Полтавського інституту шляхетних дівчат. Три томи по 500 сторінок літератор перекладав 15 років.

10. Помер Іван Котляревський 10 листопада 1838 року. Прямих нащадків він не залишив. 

Дорогі наші викладачі та майстри виробничого навчання! Педагоги! Хочемо вас привітати з вашим професійним святом! Нехай ваша праця завжди цінується. Нехай ваші старання і надії неодмінно будуть виправдані. Нехай, завдяки вам, молоде покоління отримує міцні знання! Нехай у Вашому житті завжди присутній чарівний світ добра і щастя! Дякуємо за знання, увагу і душевне тепло.

1 жовтня — День захисників і захисниць України. Це велике державне свято, яке покликане вшанувати всіх тих героїв та героїнь, які мужньо захищають нашу рідну Батьківщину від ворогів.Це – свято спадкоємності героїчних традицій нашого народу, сили духу і мужності, відданості своїй Вітчизні і гордості за її ратну славу.Дорогі наші Захисники, всі, хто боронить нашу землю […]

Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято встановлено в Україні Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек України у розвиток вітчизняної освіти, науки і культури, необхідність дальшого підвищення їх ролі у житті суспільства. У цей день у нас є особлива нагода згадати і подякувати за клопітку працю та […]

29 вересня 1941 року нацисти почали масові розстріли євреїв у Бабиному Яру в Києві. Близько 34 тисяч людей були вбиті за кілька днів… Дорослі, діти… Цілі родини… Жінки, чоловіки… Зло не розбирало, кого знищувати. Загалом за час нацистської окупації в Бабиному Яру було вбито близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, українців. Бабин Яр завжди […]

Ми використовуємо файли cookie. Якщо ви не згодні, щоб ми використовували cookies, відповідним чином встановіть налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту), або не використовуйте наш веб-сайт.

x