З Великоднем!

 Великдень. –  цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя. Найголовнішими атрибутами у святковому кошику є паска і писанки.

Писанка – це традиційний оберіг, писаний на сирому яйці, вкритий восковими візерунками,

які виконують писачком та зафарбовують природними фарбниками. Такі фарбники відварювались з рослин, наприклад з ягід, кори дерев чи навіть із сухих комашок. Писанками також не бавилися  на Гаївках, оскільки вони були позначені магічними знаками, пов`язаними з давніми віруваннями.

Існують таки різновиди писанок.

Крашанки  — це зварені, зафарбовані в один колір яйця, якими грають у великодні забави.

Мальованка – яйце розписане придуманим візерунком. Вони не несуть символічного значення, розписуються фарбою, а не воском. На мальованці часто малюють сюжетні картинки, рослинні візерунки та пейзажі. Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами.

Крапанки – це найпростіші писанки.

Запалену свічку трохи нахиляють над яйцем і накрапують віск. Коли воскові плямки застигають, яйце занурюють у фарбу. Як тільки фарба висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають – на кольоровому яйці залишаються світлі крапки. Можна також використовувати техніку мальованки – наносити різнокольорові крапки пензликом.

Найменші писанкарі ставлять крапочки … пальчиками, вмочуючи у різні фарби.

Дряпанки та шкрябанки  – такі великодні яйця виготовляють шляхом видряпування (зчісувапння фарби) візерунку на пофарбованій поверхні яйця голкою або металевим стержнем. Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та  вправності.На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух – і робота втрачає свою досконалість.

Наклеянки. Цей вид декору пасхальних яєць виник порівняно недавно і не є класичним, але заслуговує на існування.

На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики.

Це можуть бути пофарбовані крупи або, навіть, яєчна шкаралупа іншого кольору.

Бісерки або бісерівки виготовляються різними шляхами.

Сире яйце видувають, просушують і натирають восковою свічкою. Потім запалюють свічку, підчеплюють голкою бісеринку та, потримавши секунду-дві над полум’ям, швидко прикладають до яйця. Нагріта бісеринка надійно приклеюється до воску.

Такі бісерки називають іще восківки. Зараз частіше бісеринку просто приклеюють до яйця клеєм. В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця. Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають монастирськими писанками.

Вишиванки  

Маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його.

Так само, як вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за допомогою звичайної голки.

Але яєчна шкаралупа – матеріал крихкий, тому будь-який неточний рух руки призводить до непоправного пошкодження виробу.

Вчора о 09:00 розпочався один із найочікуваніших і найяскравіших конкурсів осені – свято українського слова, думки й таланту. Цей конкурс – не просто змагання, а можливість відчути живу силу Шевченкового слова, торкнутися джерел нашої національної культури, висловити власні думки про Україну, мову, волю й людську гідність. Запрошуємо всіх охочих долучитися до цього творчого марафону!Не втратьте […]

28 жовтня 2025 року учні першого курсу (гр. 7-8 “Моторист (машиніст), матрос”; гр. 9-10 “Кухар, кухар судновий, офіціант судновий”) взяли участь у змаганнях-декодування “Українські прислів’я”. Насправді, українські приказки та прислів’я – це невичерпне джерело духовної краси й народної мудрості, справжня енциклопедія повсякденного життя нашого народу. До того ж, гумор і доступність нашого народу вражає й […]

27 жовтня відзначається День української писемності та мови.Свято було встановлено Указом Президента України в 1997 р. на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства і відзначається щорічно в день вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця.Упродовж століть українська мова, так само як і її носії, зазнавала суттєвих утисків і заборон. […]

Ми використовуємо файли cookie. Якщо ви не згодні, щоб ми використовували cookies, відповідним чином встановіть налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту), або не використовуйте наш веб-сайт.

x